Яку будову має Земля
Ми живемо на поверхні Землі, будуємо міста, вирощуємо рослини, подорожуємо материками й океанами. Проте поверхня, яку ми бачимо, становить лише невелику частину нашої планети. Під нею розташовані величезні шари гарячих гірських порід і металів, що простягаються на тисячі кілометрів углиб.
Щоб зрозуміти, яку будову має Земля, її можна уявити як велику кулю, складену з кількох оболонок. Основними з них є земна кора, мантія та ядро. Кожен шар має власну товщину, температуру, склад і фізичний стан.
З яких шарів складається Земля
Найпростіше пояснити будову планети за допомогою звичайного яйця. Його тонка шкаралупа нагадує земну кору, білок можна порівняти з мантією, а жовток — із ядром. Звичайно, це порівняння є умовним, адже справжні внутрішні шари Землі мають зовсім інші розміри та властивості.
Основні шари Землі
Від поверхні до центру планети розташовані:
- земна кора;
- мантія;
- зовнішнє ядро;
- внутрішнє ядро.
Земна кора є найтоншим шаром. Під нею лежить мантія, яка займає більшу частину об’єму планети. У самому центрі знаходиться ядро, поділене на рідку зовнішню та тверду внутрішню частини.
Земна кора — зовнішня оболонка планети
Земна кора — це твердий верхній шар, на якому розташовані материки, океани, гори, рівнини, міста та села. Усі живі організми також існують на поверхні кори або поблизу неї.
Наскільки тонкою є земна кора
Порівняно з розмірами всієї планети земна кора дуже тонка. Якщо уявити Землю яблуком, то кора нагадуватиме його шкірку. Під океанами вона тонша, а під материками може мати значно більшу товщину.
Літосферні плити
Кора складається з різних гірських порід. Вона не утворює одну суцільну нерухому оболонку, а поділена на великі частини — літосферні плити. Вони дуже повільно рухаються поверхнею мантії. За рік плита може зміститися лише на кілька сантиметрів, але протягом мільйонів років такі переміщення змінюють розташування материків.
Коли плити стикаються, розходяться або рухаються одна вздовж однієї, можуть виникати:
- землетруси;
- вулкани;
- гірські системи.
Мантія — найбільший шар Землі
Безпосередньо під земною корою починається мантія. Вона простягається майже на три тисячі кілометрів углиб і становить основну частину об’єму Землі.
Чи є мантія рідкою
Мантію іноді помилково уявляють як величезний підземний океан рідкої магми. Насправді більшість речовини в ній перебуває у твердому стані. Через високу температуру та великий тиск гірські породи стають пластичними й можуть дуже повільно переміщуватися.
Просте порівняння: цей процес можна порівняти з рухом густого тіста або розігрітого пластиліну. Якщо швидко натиснути на такий матеріал, він здаватиметься твердим. Але під тривалим тиском почне поступово змінювати форму.
Що відбувається всередині мантії
У мантії постійно відбувається рух гарячої речовини. Розігріті породи підіймаються ближче до поверхні, поступово охолоджуються, а потім опускаються вниз. Ці повільні переміщення впливають на рух літосферних плит.
Магма, яка інколи виривається на поверхню під час виверження вулкана, також утворюється у верхніх частинах мантії та земної кори.
Ядро — центральна частина планети
Ядро розташоване в центрі Землі. Воно складається переважно із заліза та нікелю й має дуже високу температуру.
Ядро поділяється на дві частини:
- зовнішнє ядро;
- внутрішнє ядро.
Зовнішнє ядро
Зовнішнє ядро перебуває в рідкому стані. Розплавлені метали в ньому постійно рухаються. Завдяки цьому навколо Землі виникає магнітне поле.
Магнітне поле можна уявити як невидимий захисний щит. Воно відхиляє значну частину заряджених частинок, які надходять від Сонця, і допомагає зберігати умови, придатні для життя.
Внутрішнє ядро
У самому центрі планети знаходиться внутрішнє ядро. Воно має надзвичайно високу температуру, проте залишається твердим.
Причиною цього є величезний тиск. Усі зовнішні шари Землі тиснуть на її центр із такою силою, що речовина внутрішнього ядра не може перейти в рідкий стан. Отже, температура там дуже висока, але залізо й нікель залишаються сильно стиснутими та твердими.
Як учені дослідили внутрішню будову Землі
Люди ще ніколи не діставалися до мантії або ядра. Навіть найглибші свердловини проникли лише на невелику відстань у земну кору. Через це виникає логічне запитання: як учені визначили, яку внутрішню будову має Земля?
Сейсмічні хвилі
Основним джерелом інформації стали сейсмічні хвилі, які виникають під час землетрусів. Вони проходять крізь планету та реєструються спеціальними приладами.
У різних речовинах хвилі рухаються з різною швидкістю. На межі між шарами вони можуть:
- змінювати напрямок;
- сповільнюватися;
- взагалі не проходити далі.
Наприклад, деякі види хвиль не поширюються через рідину. Завдяки цій особливості вчені встановили, що зовнішнє ядро є рідким.
Такий спосіб дослідження можна порівняти з медичним обстеженням, під час якого лікар отримує зображення внутрішніх органів, не відкриваючи тіло людини.
Внутрішня будова Землі коротко
Отже, будова Землі включає кілька основних оболонок:
земна кора — тонкий зовнішній шар, на якому ми живемо;
мантія — найтовстіша частина планети, утворена гарячими та пластичними породами;
зовнішнє ядро — рідкий шар із розплавлених металів;
внутрішнє ядро — тверда центральна частина Землі.
Хоча поверхня планети часто здається нерухомою, всередині неї постійно відбуваються повільні процеси. Рухається речовина мантії, зміщуються літосферні плити, утворюється магнітне поле.
Таким чином, внутрішня будова Землі безпосередньо впливає на:
- вулкани;
- землетруси;
- формування гір;
- переміщення материків.